Історія кафедри слов’янської філології та загального мовознавства

Історія кафедри

Кафедра російської мови була заснована у 1951 році.  Вона складалася з 4 осіб (М. Я. Бріцин, С. Є. Вайнтруб, К. М. Глазирін, М. О. Чернущенко) і забезпечувала викладання всіх мовознавчих дисциплін на філологічному факультеті.

М. Я. Бріцин згодом набув репутації філолога-русиста, знаного не лише в Україні, а й далеко за її межами. У 1956-1970 роках він очолював цю кафедру, а пізніше працював професором і завідувачем кафедри російської мови Київського державного педагогічного інституту.

З 1965 до 1970 рік на філологічному факультеті діяла кафедра української і російської мов. У її складі було 6 викладачів-русистів: доцент М. Я. Бріцин, старші викладачі С. Є. Вайнтруб, А. А. Лебедик, Т. А. Марусенко, асистенти А. Р. Ляпота, В. Б. Середа. У 1970 році наказом по інституту за № 694 від 11.11.1970 р. цю кафедру було поділено на кафедри української мови і російської мови. До складу кафедри російської мови входили, зокрема, доцент Ю. П. Ульянов, який виконував обов’язки завідувача кафедри, доценти С. Є. Вайнтруб і Б. В. Хричиков. У середині 1970-х років на кафедрі починають працювати Е. М. Реп’єва (згодом – Е. М. Симонова), Л. О. Варік, О. В. Прискока. Незабаром вони захищають кандидатські дисертації, стають доцентами кафедри.

Новий етап у діяльності кафедри російської мови розпочинається з 1979 року, коли до її штату були прийняті доценти О. І. Літвіннікова і Г. М. Шипіцина. У тому ж 1979 році О. І. Літвіннікова очолила кафедру і завідувала нею до 1983 року, коли її змінила на цій посаді Г. М. Шипіцина. Згодом на кафедру також прийшла доцент З. І. Комарова.

У 1990-ті роки різко зростає інтенсивність наукової роботи членів кафедри. Загалом було здійснено понад 300 публікацій обсягом більше 200 друкованих аркушів. Чотири викладачі захистили докторські дисертації: З. І. Комарова (“Семантичні проблеми російської галузевої термінографії”), Б. В. Хричиков (“Категорія модальності, її об’єм і засоби вираження в російській мові”), Г. М. Шипіцина (“Прояви ознак системності у семантиці прикметників”), О. І. Літвіннікова (“Словотвірна парадигматика російського діалектного дієслова”). Захищені 8 кандидатських дисертацій (А. Р. Абдуллаєв, Т. П. Білоусова, С. М. Вишневський, І. А. Казимирова, І. Є. Боднар, Н. І. Дворницька, Л. М. Марчук, Р. В. Козак).

У 1996 році внаслідок злиття з кафедрою літератури народів світу утворилася кафедра зарубіжної літератури та мовознавства у складі 14 осіб, кандидатів філологічних наук. О. В. Кеба у 2003 році захистив докторську дисертацію на тему “Творчість А. П. Платонова в контексті світової літератури XX ст.”.

04.12.2006 р. за наказом № 360 ліквідована кафедра зарубіжної літератури та мовознавства та утворено дві кафедри: кафедру слов’янської філології, теорії та методики викладання філологічних дисциплін і кафедру германських мов та зарубіжної літератури.

29.08.2008 р. кафедру слов’янської філології, теорії та методики викладання філологічних дисциплін перейменовано на кафедру слов’янської філології. Завідувачем кафедри обрано доктора філологічних наук, професора С. Д. Абрамовича.

02.06.2011 р. з метою узгодження змісту навчально-методичної, наукової та виховної діяльності кафедру слов’янської філології перейменовано на кафедру слов’янської філології та загального мовознавства.