Театр «Елевсія»

«Елевсії – містерії доеліністичної епохи, найдавніші театралізовані обрядові дійства,метою яких було духовне очищення»

(Едуард Фокс)

Мольєр_Кумедні манірниці_2016
Гастролі творчої групи

 Театр виник дуже давно, з прадавніх язичницьких обрядів, ритуальних дійств. Але «власне театр як складова духовної культури людства виник тоді, коли це саме людство поділилося на акторів та глядачів» (К.Станіславський).

З того часу театр почав виконувати свою основну функцію – відображати події, конфлікти, проблеми, їх трактовку та оцінку, стверджувати чи заперечувати ті чи інші ідеї, концепції через драматичне дійство.

Як свідчить історія, найбільший розвиток театральне мистецтво отримує на зламі епох, в часи політичних, соціальних, культурних змін. Саме в ці часи театр стоїть перед вибором «перетворитися в дешеве шоу для натовпу чи залишатися храмом мистецтва, який дає можливість глядачеві, перебуваючи навіть у переповненій залі, опинитися наодинці з собою, зі своєю душею, думати та співчувати» (С.Юрський, актор, режисер, публіцист).

Кінець 50-х – початок 60-х р.р. минулого століття – велика епоха «шестидесятників», що настала після падіння тоталітарних режимів не тільки в тодішньому СРСР, але й в усьому світі та відзначилась надзвичайним спалахом духовності, розквітом різних видів мистецтва й, особливо, театру.

«Театр 60-х – не рупор влади, а уособлення думки, душі, пошуків.Найцікавіше, що розквіт театрального мистецтва відбувається не тільки і не стільки в столиці, скільки в провінціях» (С. Юрський).

У період так званої “відлиги”створюється велика кількість самодіяльних театрів (переважно в навчальних закладах), в яких, між іншим, починали свою діяльність багато акторів і режисерів, що стали потім визнаними та улюбленими. В самодіяльних театрах «формувалася плеяда нової молодої інтелігенції» (С. Юрський).

М.Рощин_Валентин и Валентина_1978

В Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (нині К-ПНУ ім. І. Огієнка) на базі філологічного факультету в 70-х роках виник і почав активно функціонувати самодіяльний театр, в роботі якого брали участь не тільки студенти, але й викладачі. Керувала творчим колективом кандидат філологічних наук Г.М.Краєвська.

М.Рощин_Валентин и Валентина_1978

В кінці 70-хр.р. театр активно працює, ставлячи уривки з творів О.Арбузова, В. Арро, О. Вампилова, В. Розова. З великим успіхом пройшли спектаклі за п’єсами В. Распутіна «Рудольфіо», М. Рощіна «Валентин і Валентина». В роботі театру того періоду брали активну участь студенти О. Кеба (нині – доктор наук, професор), Н. Васильєва (нині – кандидат філологічних наук, доцент Н.І. Дворницька).

В.Розов_В поисках радости_1980-ті

 

 

В кінці 80-х – на початку 90-х театр продовжує свою роботу під керівництвом І. Боднар (нині – кандидат філологічних наук, доцент) та Н.Дворницької.

Г.Квітка-Основ’яненко_Сватання на Гончарівці_1980-ті

 

З успіхом проходять п’єси Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці»  та Л.Філатова «Сказка про Федота-стрельца», інсценізація поеми І. Огієнка “Недоспівана пісня”.

І.Огієнко_Недоспівана пісня_1990-ті

 

І.Огієнко_Недоспівана пісня_1990-ті

В кінці 90-х років під керівництвом Н.Дворницької театральна студія готує уривки з п’єс В. Шекспіра «Ромео і Джульєта» та «Дванадцята ніч»; спектакль за мотивами твору О.Пушкіна «Маленькие трагедии». Разом зі студентами на сцені грають викладачі.

Лопе де Вега_Собака на сене_1999

Об’єднавшись з народним театром міського будинку культури, самодіяльні актори під керівництвом Н.І. Дворницької ставлять п’єси А. Чехова «Медведь», «Собака на сене» Лопе де Вега.

На початку 2000-х на базі філологічного факультету в університеті формується новий факультет – іноземної філології.

Після невеликої перерви, під час якої творчий колектив ставив уривки з різних класичних та сучасних драматичних творів, театр знову починає активно функціонувати.

А.Чехов_Предложение_1998
А.Чехов_Предложение_1998

За період 2013-2019 рр. на сцені поставлені «Предложение» А. Чехова, «Собака на сене» Лопе де Вега, «За двома зайцями» М. Старицького, «Кумедні манірниці» Ж.- Б. Мольєра,

Мольєр_Кумедні манірниці_2016
Мольєр_Кумедні манірниці_2016

«Безіменна зірка» М. Себастіана, «Ніч перед Різдвом» М. Гоголя, «Звичайне чудо» Є. Шварца.

М.Себастіан_Безіменна зірка_2017
М.Гоголь_Ніч перед Різдвом_2018
М.Гоголь_Ніч перед Різдвом_2018

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За роки роботи театр вивів на сцену юні таланти, що знайшли себе у дорослому житті, ставши акторами (Світлана Круть, актриса театру і кіно, Світлана Денисюк, учасниця молодіжної кіногрупи, Голівуд, США), працівниками телебачення (Тетяна Хмельницька), режисерами (Борис Свідер), талановитими викладачами (Вікторія Бевз, Наталія Паславська), проявили свій талант в найрізноманітніших творчих сферах (Дмитро Волоховський, Тетяна Ґедзь, Олег Венгринович та ін.).

 

 

Є.Шварц_Звичайне чудо_2019
Є.Шварц_Звичайне чудо_2019
Є.Шварц_Звичайне чудо_2019

Кожного року склад творчої групи театру, який тепер називається «Елевсія», оновлюється. Це дуже складно і, водночас, цікаво, адже на співбесіду до керівника театру приходять все нові й нові таланти, що несуть океан нерозтрачених емоцій, щирості.

Юність і краса
Радісні моменти творчості

 

 

 

 

 

 

 

Як не парадоксально, але в наш час “по-справжньому щирий театр – це театр самодіяльний, адже він не залежить від спонсорів і продюсерів, бажаючи тільки визнання та любові глядачів” (С. Юрський).

Н. Дворницька