Факультет іноземної філології — один із наймолодших в університеті. Однак його фактична історія простежується з часу відкриття в 1918 році у Кам’янці-Подільському державного українського університету. Одним із перших факультетів вузу був історико-філологічний. Слід зазначити, що студенти цього факультету (класичний, слов’яно- український, історичний та романо-германський відділи), вивчали, крім цілого ряду слов’янських мов (сербська, болгарська, польська, чеська), ще й грецьку, латинську, готську мови, санскрит, а також по одній з романських та германських мов.
Для викладання такої великої кількості іноземних мов — від санскриту до “живих” європейських — потрібні були викладачі найвищої кваліфікації та високої культури. І Кам’янець-Подільський університет мав таких викладачів. Вони могли б бути окрасою будь-якого університету. Це, насамперед, професор кафедри класичної філології В.І. Петр (викладав грецьку мову, історію грецької літератури), приват-доцент кафедри класичної філології І.А. Любарський (грецька, латинська мови, історія римської літератури), професор Є.К. Тимченко (санскрит і порівняльна фонетика індоєвропейських мов). Професійна майстерність викладачів була досить високою. Вони добре знали предмети, володіли методикою викладання, були чудовими лекторами. Курси, які вони викладали, користувались особливою популярністю серед студентів. Аудиторії, в яких проводились лекційні заняття, були заповнені вщерть.
Крім згаданих вище викладачів, навчальний процес реалізовувався за участю професорів Д. Шелудька (кафедра романської філології), приват-доцентів М. Семнова (кафедра класичної філології), Г.І. Іваниці (кафедра класичної філології), О.В. Прахова (кафедра єврейської мови). Вивчення російської мови та літератури забезпечували С.Ю. Гєвський, О.К. Єланич; французької мови — Г.К. Ватич; польської — Л.Б. Бялковський; німецької — К.А. Поль, О.О. Попович, Г. Костюра.
На факультеті працював і визначний філолог-славіст професор М. Драй-Хмара. Як знавець слов’янської філології він викладав такі курси: слов’янознавство, історія польської мови, староцерковнослов’янська мова, старосербська мова, історія сербського письменства, порівняльна граматика слов’янських мов, чеська мова, історія чеської літератури. М. Драй-Хмара був також редактором першого номеру “Університетських записок”.
Незважаючи на серйозні матеріально-фінансові труднощі, навчальний процес набирав обертів. Восени 1919 року на історико-філологічному факультеті навчалось 338 студентів. За кількістю здобувачів вищої освіти факультет посідав перше місце у вузі.
Академічній та науковій праці викладачів і студентів перешкоджала матеріальна скрута, непрогнозована воєнно-політична ситуація (більшовицький, польський режим), зміна освітньої політики, переслідування з боку неукраїнської влади, державно-ідеологічний контроль радянської влади тощо. Особливо це позначалось на студентській молоді, більшість з якої була незаможною .
Разом з тим, потяг студентів до знань змушував професорсько-викладацький склад збільшити тижневе навантаження. Траплялось, що доводилось навчатись і в неділю.
Для того, щоб ліквідувати гострий брак навчальної літератури, викладачі активно публікували лекційні курси, посібники тощо. На жаль, реалізувати задумане в повному обсязі не вдалося. Так, відомо, що М. Драй-Хмара підготував до друку в університетській літографії три навчальних посібники: “Слов’янознавство”, “Історія сербської мови” та “Історія сербської літератури”. На їх видання правління університету відпустило 20 тис. крб. Однак вдалося опублікувати лише першу роботу.
Викладацький склад факультету поряд з навчальним процесом жив інтенсивним науковим життям. Так, восени 1919 року було утворене наукове товариство, однією із секцій якого була історико-філологічна. Доповіді, які виголошували на засіданні секції викладачі іноземних мов, викликали жваві дискусії.
З метою активізації науково-дослідної роботи професорсько-викладацького складу керівництво вузу надавало можливість здійснити викладачам наукові відрядження до наукових центрів України і за кордон. В.І. Петр, М.І. Драй-Хмара та І.А. Любарський успішно скористались такою можливістю. Поряд із нагромадженням необхідних матеріалів для своїх досліджень вони, за кошти університету, купували для бібліотеки необхідну літературу.
Прагнули не відставати від викладачів і студенти. Так, зусиллями студента В. Поліщука (історико-філологічний факультет) та його товаришів було розпочато випуск молодіжного журналу “Нова думка”.
В інституті народної освіти, що постав на місці Державного українського університету в 1921 році, певний час підтримувався високий статус вивчення іноземної мови. Тут існувала кафедра класичної філології та живих чужоземних мов. Серед членів кафедри бачимо приват-доцентів О. Неселовського, П. Табунського. Викладачами працювали О.О. Попович, К.Е. Поль, Г.К. Ватич, Годило-Годлевська, П. Клименко. На жаль, у ході “чисток”, які здійснювала радянська влада, довелося розпрощатися з М. Драй-Хмарою. Проголошений курс на “пролетаризацію” залишив свій слід і серед студентства. Значна частина студентів змушена була припинити навчання .
У 1926-1927 роках, згідно навчального плану, на першому циклі (всього — три) серед низки дисциплін викладались такі предмети, як мовознавство, всесвітня література, теорія літератури .
У цей час в інституті значної ваги набуває науково-дослідна діяльність викладачів і студентів, започаткована ще в часи Державного українського університету. В структурі науково-дослідної кафедри було дві секції. В одній із них — культури (керівник — професор І. Любарський) діяли підсекції лінгвістики, літератури та мистецтва.
Поступово, впродовж 1920-1930-х років спектр і обсяг вивчення іноземних мов суттєво зменшується. На початку 30-х років, після наступної реорганізації закладу в інститут соціального виховання, з іноземних мов у інституті викладається лише одна — німецька. Здійснення процесу навчання німецької мови забезпечувала лінгвістично-літературна кафедра, яка складалась з п’яти осіб (професор І. Любарський — завідувач, професор Ю. Кулик, доцент І. Миронець, асистенти М. Штейнбах, Сидоренко).
Визначною подією в житті інституту став успішний захист викладачем зарубіжної літератури Є.М. Гінзбург 10 грудня 1947 року в Інституті української літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР кандидатської дисертації на тему “Соціальний роман В. Годвіна “Калеб Вілліамс”. Це була перша за післявоєнні роки кандидатська дисертація, підготовлена викладачем інституту.
Поступове відродження іноземної мови як навчальної дисципліни починається з кінця 1940-х років, коли в 1948 році, після реорганізації учительського інституту в педагогічний, запроваджується вивчення англійської мови як обов’язкового предмета. У тому ж році було створено фахову кафедру літератури, яку очолила Є.М. Гінзбург.
У 1949 році історичний і мовно-літературний факультети були об’єднані в історико-філологічний факультет, у структурі якого був відділ російської мови і літератури. Наступним кроком уперед стала поява кафедр російської мови і літератури та іноземної філології.
Викладачами англійської мови у 1950-х роках працювали Е. Розенштейн, Г. Глущенко, О.А. Кирнасівська, Н. Буренко, А. Піщук, В. Лопатинська, Є. Пальчикова. Однак, більшість із них, крім Е. Розенштейн, ветерана інституту з більш ніж 30-річним стажем, не затримувалися в Кам’янці-Подільському.
Влітку 1997 року Кам’янець-Подільський педагогічний інститут отримав статус державного. Це вимагало від професорсько-викладацького складу факультету ще більш плідної праці на педагогічній та науковій ниві. Тому значна увага приділялась організації навчальної роботи. Було започатковано процес поступового переходу до інтегрованих навчальних планів, що передбачають ступеневу освіту (бакалавр, спеціаліст, магістр). Викладацький склад широко запроваджує сучасні технології навчання. Так, кафедра іноземної філології впроваджувала на заняттях сучасні методи комунікативного, інтенсивного та функціонального навчання. Кафедра іноземних мов взяла на озброєння метод мікровикладання, взаємонавчання, ситуативного навчання, моделювання тощо. Важливе місце у професійній спрямованості студентства відіграють спецсемінари і спецкурси.
Зростання матеріально-технічної бази, кваліфікованого кадрового складу створило на початку ХХІ століття сприятливі умови для виокремлення факультету іноземної філології як структурної одиниці на той час Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету. Тому з метою більш оперативного та якісного проведення навчальної, методичної, науково-дослідної та виховної роботи у підготовці студентів, аспірантів та докторантів зі споріднених спеціальностей філологічний факультет 10 липня 2002 року було реорганізовано у факультет іноземної та факультет української філології.
Вагомим кроком у навчальному процесі стало започаткування з 1 вересня 2003 року підготовки фахівців за спеціалізацією “Польська мова”. Резонансною подією стало відкриття в 2004 році кабінету полоністики, що стало можливим завдяки спонсорській допомозі навчальною, художньою, історичною, культурно-освітньою літературою «Фундації допомоги полякам на сході”, Польського інституту у Києві та інших польських організацій та установ. Кабінет став однією зі складових матеріальної навчальної бази університету з підготовки вчителів польської мови та літератури. На урочисте відкриття прибули директор Інституту полоністики А. Фалковський, директор Інституту Польщі в Україні, радник посла Польщі П. Козакевич, голова ради Санока Я. Павлік, депутат ради Санока Р. Ляссота, староста Саноцького повіту Б. Струсь, організатор міжнародних наукових симпозіумів Т. Ортіль. З української сторони ця подія в стінах університету зібрала вчителів польської мови із Хмельницької області. Вітальний лист надійшов від Посла Польщі в Україні М. Зюлковського.
Початок ХХІ століття ознаменувався запровадженням процесу реформування вищої школи. Указом Президента України «Про присвоєння Кам’янець-Подільському державному університету статусу національного» від 22.01.2008 р. за № 44/2008, враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності, вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки, Кам’янець-Подільському державному університету надано статус національного, що стимулювало факультет іноземної філології до подальшого ефективного розвитку.
Сьогодні факультет іноземної філології формують п’ять кафедр: кафедра англійської мови, кафедра німецької мови, кафедра іноземних мов, кафедра слов’янської філології та загального мовознавства, кафедра германських мов і зарубіжної літератури. Перехід на Болонську систему, запровадження кредитно-модульної системи спонукають викладацький склад до вдосконалення освітнього процесу. Ефективно використовуються навчальні програми з англійської, німецької та польської мов на CD, DVD та відео. Завдячуючи викладацькому складу, сформовано значну базу для вивчення основних дисциплін навчального плану (в першу чергу, іноземних мов) за допомогою мультимедійних засобів, що дає змогу зробити заняття з іноземних мов, культурології, зарубіжної літератури ще більш цікавими та ефективними. Викладачі кафедр прагнуть до того, щоб навчальні заняття мали інтерактивний характер, комунікативну спрямованість. Комп’ютеризація навчального процесу стала можливою завдяки створенню на факультеті кабінетів, оснащених новітніми мультимедійними засобами навчання та комп’ютерних класів, де зосереджене необхідне обладнання для забезпечення діджиталізації сучасного освітнього процесу.
(За матеріалами:Марчишина А.А., Олійник С.В. Факультет іноземної філології Кам’янець-Подільського національного університету: минуле і сьогодення. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2008. – 52 с. та деканату факультету іноземної філології)