Члени студентського ораторського клубу обговорили проблему толерантності
Останнім часом нечасто вдається зустрітись без посередництва екрана монітора. Тим не менш, 03 лютого під час чергового засідання студентського Ораторського клубу всі охочі мали змогу поспілкуватися в аудиторії та обговорити актуальну для сьогодення тему.
Толерантність (від лат. tolerantia) – це терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки, звичаїв. Розкриваючи сенс цього важливого поняття, учасники зустрічі зробили цікаві та змістовні доповіді. Перша була присвячена взаєминам між чоловіками і жінками.
Дмитро Бойко, третьокурсник факультету іноземної філології (Pol1-b19), розповів, як змінювалися взаємини між сильною і слабкою статтю з давніх часів до сьогодення. На його думку, чоловіки поступово забувають про вишукану люб’язність, ввічливість і поважливе ставлення до жінок. Але й жінки подеколи войовничо відстоюють свої права, впадаючи у крайнощі. Де ж та золота середина, яка дозволить жінці не лише самоствердитися, але й зберегти родину, любов і повагу чоловіка, усі інші принади «прекрасної статі»? Відповідь шукали всі разом, проте згоди так і не дійшли… Утім, запеклі суперечки щодо фемінізму точаться не лише в Ораторському клубі.
Слухачі відзначили харизматичність мовця, притаманний йому тонкий гумор, енергійність, відсутність страху перед аудиторією, гарну пантоміміку, уміння і бажання відповідати навіть на провокаційні запитання. Утім, зауважили, що виступу бракує інформативності, а Дмитру варто попрацювати над правильністю і чистотою артикуляції, позбутися русизмів, зайвої словесної рефлексії та більше контактувати з аудиторією. Підрахунок за анкетою «Активний слухач» показав результат оцінювання виступу Дмитра Бойка – 96,3 бали зі 125.
Діана Місюра (Pol1-b20) нагадала слухачам про невідворотність наслідків будь-якого вчинку. Дівчина розпочала з алюзії на однойменний американський психологічний трилер «Ефект метелика». Присутні мали витлумачити цей натяк, що вони успішно зробили. Здогадки слухачів підтвердились, коли Діана навела цікаві факти, які ілюструють дію феномена. Зокрема, цитату Едварда Лоренца – творця теорії хаосу: «Помах крил метелика в Бразилії викличе торнадо в штаті Техас». Атомне бомбардування Нагасакі, яке відбулося через те, що над містом Кокура (запланованою мішенню для ядерного удару) була погана видимість. Президент Америки Джон Кеннеді, сім’я якого колись перебралася в країну через неврожай в Ірландії. Усе у світі взаємопов’язане, тож ораторка закликала слухачів задуматись над можливими результатами будь-яких дій і пам’ятати про свою відповідальність. Відповідаючи на питання, Діана навела факти з власної біографії, що проілюстрували дію «Ефекту метелика», те саме зробили й інші учасники зустрічі.
До переваг молодого оратора, на думку аудиторії, можна віднести емоційність, легкість і зрозумілість викладу, щиру зацікавленість темою, бажання висловити своє бачення проблеми. Водночас, Діані варто працювати над логічною будовою тексту, побороти приховане хвилювання, а головне – не забувати про тему зібрання і підкоряти їй свій виступ (97,5 б.).
Вкотре порадував членів клубу виступ Владислава Михайлюка (Pol1-b20), який продемонстрував свою комунікабельність, упевненість, уміння створювати чудову презентацію. Владислав розповів про толерантність у взаєминах між людьми, у політиці й науці. Він поставив перед аудиторією питання: толерантність – це повага до інших чи схвалення аморальності? Як приклади, навів ставлення суспільства до гендерних особливостей певних груп людей, до політичних маніпуляцій, графоманії, до небажання сучасних школярів читати великі тексти. Чи можна поблажливо ставитись до цих явищ? І чи можна провести межу між толерантністю і потуранням? Хочете дізнатися відповіді? То приєднуйтесь до обговорення!
Присутні відзначили приємний тембр голосу Владислава, його зовнішній вигляд, манеру спілкуватися з аудиторією, роботу «на випередження», емоційність, міміку і пантоміміку, зв’язок виступу з уподобаннями сучасної молоді, уміння відповідати на запитання. Зрештою, не обійшлося без «але»: оратору порадили не вживати русизмів, не акцентувати увагу лише на поганому, робити чіткі висновки. Результат оцінювання – найкращий, 101,8 б.
Інна Атаманюк (Pol1-b19) продемонструвала класичний виступ з обговорюваної проблеми – розповіла про толерантність до людей з інвалідністю. Сам термін «толерантність» бере початок в медицині і має там чітке визначення – «екологічна пластичність». У суспільному житті, на думку Інни, мала б відбутися пластична трансформація ставлення до людей з особливостями фізичного і психічного стану: від байдужості, презирства та агресії – до співчуття і милосердя. Але, на жаль, до цього ще далеко. Приклади – вибір назви таких людей (інвалід, каліка, хворий, з обмеженими можливостями, а мало б бути людина з інвалідністю, людина з порушеннями зору, слуху тощо); відсутність зручного середовища існування; ставлення до них у транспорті, на вулиці, в закладах освіти, на робочому місці тощо. Висновок Інни, з яким погодились усі присутні: таких людей треба сприймати як рівних собі, поважати їх права, допомагати їм інтегруватись у суспільство.
Варто визнати, що структура тексту, його насиченість, адаптованість до потреб слухачів, а також презентація були чи не найкращі на цьому засіданні. Але дівчині порадили працювати над силою голосу (гучністю і звучністю), бути впевненішою у собі, налагодити контакт з аудиторією, не боятися імпровізацій (95,6 балів).
Щиро дякую всім учасникам зустрічі! Похмурого зимового дня ми знову поринули в теплу атмосферу дружнього зацікавленого спілкування, яке Антуан де Сент-Екзюпері назвав «найбільшою розкішшю в світі».
Доєднуйтесь, будемо раді новим ораторам і слухачам!
Керівниця студентського Ораторського клубу Тетяна Білоусова