Ораторський клуб шукає нові формати зустрічей, намагаючись «проскочити крізь краплинки дощу». Це переходи від аудиторного навчання до дистанційного і навпаки, безкінечні тривоги, індивідуальні графіки та ін. Але попри всі негаразди ми спілкуємось, збагачуємо один одного, надихаємо та підтримуємо.
Зустріч 24 лютого 2023 року не була винятком. На ній представлялись дві сторони ораторської майстерності: вміння аналізувати чужий виступ і вміння складати й виголошувати власний текст.
Діана Місюра (група Pol1-b20) проаналізувала відому промову Стіва Джобса перед випускниками Стенфордського університету (2005 р.). Розпочала з короткої довідки про життя відомого американського IT-фахівця та бізнесмена, а потім переповіла три історії, на яких будується текст:
1) з’єднання трьох точок;
2) кохання і втрата;
3) смерть.
Девіз першої історії: Багато з того, з чим я зіштовхувався, ідучи за своєю інтуїцією та цікавістю, виявилось потім безцінним. Йдеться про те, що в житті людини немає випадковостей, і все, що відбувається, для чогось потрібне. Назва другої історії говорить сама за себе, в ній заклик до пошуку кохання і цінування того, що ви робите. Нарешті, третя нагадує про невідворотність кінця і спонукає проживати кожний день як останній.
Здавалося б, що можна додати до чужої, та ще й видатної промови? Мабуть, уміння правильно сприйняти її, виокремити головне, пояснити, прокоментувати, поділитися своїм враженням та, врешті-решт, яскраво процитувати – і все це зробила Діана. Завершила свою розповідь словами Джобса, які вразили її найбільше: Ваш час обмежений, тому не витрачайте його на життя думками інших людей. Не дозволяйте шуму чужих думок перебити ваш внутрішній голос. І найважливіше – майте хоробрість йти за своїм серцем та інтуїцією. Вони, якимось чином, вже знають ким ви хочете стати насправді.
Виступ Діани був емоційний, піднесений. Вона практично не робила зайвих пауз, мовленнєвих помилок, не збивалася, не рефлексувала. Відчувається, що ораторська майстерність дівчини, порівняно з першими спробами два роки тому, значно підвищилась. Дякуємо ораторці за чудовий інформативний виступ і пропонуємо послухати аналізовану нею промову Стіва Джобса, щоб переконатись у достовірності проведеного нею аналізу.
Єлизавета Нетеча (Ang1-b19) радує учасників клубу своїми промовами вже четвертий рік, а цього разу вирішила розкрити тему «Продуктивність чи профіктивність». Почала з того, що її часто запитують: Як ти все встигаєш? Де береш сили і час? Як організовуєш себе?
Тут варто зупинитись на особі ораторки: відмінниця, член студентського сенату, репетитор, учасниця наукових конкурсів, конференцій, два семестри отримувала президентську стипендію. Тож почути поради саме від Єлизавети було дуже цікаво і учасникам клубу (24.02), і студентам 1-го та 4-го курсів факультету іноземної філології, перед якими – на запрошення Тетяни Білоусової – вона виступила 27 лютого. Слід віддати належне: дівчину не злякала велика аудиторія, вона трималася впевнено, говорила вільно, емоційно, переконливо, на численні запитання відповідала конкретно і зрозуміло, опираючись на свій досвід і знання.
Єлізавета розмежувала поняття «продуктивність» і «трудоголізм», назвала чинники, що змушують людину надмірно працювати (тиск суспільства, прагнення до ідеалу, конкуренція, фіктивна мотивація), наслідки неправильного ставлення до роботи. Розказала про замкнене коло, в яке потрапляє трудоголік: працювати більше – значить шкодити здоров’ю; працювати ще більше, щоб покращити життя і здоров’я – знову шкодити здоров’ю і т. д.
Виступ був би неповним, якби Єлізавета не запропонувала вихід із цього кола і не проілюструвала його яскравими прикладами з власного життя. Ось три правила, якими вона керується:
- Правило двох хвилин (все просте роби одразу, як тільки згадав);
- Прив’язка звичок (до складних видів роботи прив’язуй приємні звички-дрібнички);
- Самоповага і дисципліна (не картай і поважай себе, але спуску не давай).
Бурхливе обговорення промови торкалося різних аспектів життя присутніх молодих людей – і навчання, і підробітку, і спорту, і відпочинку, тож ніхто не залишився байдужим. Слухачі зазначили, що обрана тема дуже актуальна, виступ – корисний, ораторка – талановита і креативна.
Іноді жартома кажуть: Не я такий – життя таке… Але як би воно, життя, не перевіряло нас на міцність, завжди слід знаходити час і сили для самовдосконалення, розвитку креативності, тобто новаторства, творчості, конструктивного способу мислення, який приносить практичну користь в різних видах діяльності.
Чекаємо на нові зустрічі з креативними людьми в студентському ораторському клубі!
Тетяна Білоусова,
кандидат філологічних наук,
доцент, керівник клубу