Щорічна конференція студентів і магістрантів за підсумками НДР – чудова можливість поспілкуватись у форматі підсекції «Риторика», яка вже декілька років поспіль збирає поціновувачів древньої науки, учасників ораторського клубу.
Цього разу прослухали та обговорили 4 доповіді здобувачів вищої освіти, які навчаються на 1-3 курсах факультету іноземної філології.
Першокурсниця Яна Літинська (Pol1b22) вирішила спробувати себе в ролі оратора, щоб отримати, за її словами, новий досвід і самовдосконалитись. Дівчина подолала складний шлях із написання тексту доповіді та створення презентації. Віддамо належне: Яна швидко вчиться, вміє дослухатись до порад керівника, вільно володіє записами, підтримує контакт зі слухачами. Тому вона продемонструвала гарний результат: цікаво, захоплено, із використанням власного досвіту розповіла про комунікативну адаптацію в новому середовищі – студентському колективі; описала етапи, перешкоди, запропонувала власні рецепти: не відмовлятись від улюблених справ; робити те, що допомагає долати стрес; описувати свої переживання та аналізувати їх; сприймати критику як поштовх для зростання; вірити в себе; не боятись просити поради та допомоги; нарешті, не поспішати з висновками. Безперечно, хвилювання першого публічного виступу далося взнаки, але Яна його подолала, тож вітаємо її з дебютом! (посіла 3 місце за оцінкою слухачів).
Свою «парну» доповідь Катерина Лабузова і Аліна Кало (Pol1b21) присвятили непересічній особистості, вченому, інженеру, засновнику компанії Apple і чудовому ораторові Стіву Джобсу. Початок виступу заінтригував аудиторію: чорні светри доповідачок, запитання і натяки, які мали наштовхнути присутніх на правильні відповіді, нарешті – приголомшливий потік фактів, назв, відео-уривків з детальним розбором і коментуванням. Звичайно, позитивну роль відіграло чергування різних тембрів голосу, манер, настроїв. Дівчата майстерно використовували паузи, риторичні запитання, «міркування вголос» тощо. Вони не тільки інформували, але й розмовляли зі слухачами, очевидно, наслідуючи «живу» манеру спілкування свого героя – Стіва Джобса. На яскравому прикладі студенти довели, що ораторська майстерність полягає в умінні переконувати та мотивувати людей за допомогою власних риторичних інструментів; розкрили таємницю харизми Джобса-оратора, розповіли про його «родзинки»: завжди строгий одяг із улюбленими чорними светрами (згадаймо одяг дівчат), стриману жестикуляцію, доречні паузи, переконливість ілюстрацій, біографічність, жарти та ін.; запропонували слухачам розгадати графічний тест, який Стів Джобс використовував для пошуку нових співробітників. Двом слухачам це вдалося, тож їх цілком можна назвати креативними людьми (посіли 2 місце).
Анастасія Івахнюк (Pol1b21) розповіла про психологічну майстерність оратора в кризовій ситуації; підкреслила значну роль мовця, здатного впливати на настрій та поведінку великої аудиторії – аж до цілої країни. Дівчина поставила та спробувала відповісти на запитання: якими рисами має володіти «суспільний психолог»? Яка освіта, який життєвий досвід для цього потрібні? Чи завжди людські якості, політичні вподобання, релігійна приналежність, ставлення до національних культурних феноменів, врешті-решт мова спілкування впливають на ефективність виступів? Чи може помилкова оцінка ситуації зменшити або навіть відмінити заслуги оратора? Для прикладу Анастасія навела неоднозначну постать одного з політичних ораторів, який на початку війни став для багатьох українців таким собі психотераповетом, збирав багатотисячні аудиторії, пояснював, закликав до зваженої оцінки подій, вселяв надію. На її думку, Олексій Арестович, попри свою одіозність, виконав свою функцію. Доповідь нікого не залишила байдужим, викликала бурхливу дискусію. Ораторка у процесі обговорення продемонструвала якісну підготовку, зваженість, об’єктивність (посіла 1 місце) .
Владислав Михайлюк (Pol1b20), досвідчений член Ораторського клубу, залишився вірним собі: мінімалістична презентація і короткий, але влучний і сповнений філософських роздумів текст, присвячений актуальній проблемі сучасної риторики. Зараз студент вивчає дисципліну «Ораторське мистецтво та спічрайтинг», тож його доповідь стала узагальненням інформації про політичний спічрайтинг, у якому Владислав вбачає аналогії з футбольною грою. Той, хто пише промови для політиків, має не лише володіти даром красномовства, але й досконало знати особистість «замовника», ситуацію спілкування, можливі реакції слухачів, тобто має бути командним гравцем зі швидкою реакцією та позитивним налаштуванням – як, наприклад, Джо Макгінніс, укладач промов Джона Кеннеді. На думку Владислава, саме спічрайтерська майстерність Джо допомогла Кеннеді виграти президентські вибори. Зразком поєднання ораторського дару і майстерності написання текстів доповідач назвав Вінстона Черчилля, численні вислови якого стали крилатими фразами. Виступ був логічним, опирався на досвід аудиторії, містив оптимістичний мотиваційний висновок: присутнім «молодим спічрайтерам» варто багато працювати над собою і вірити в майбутнє (посів 2 місце).
Засідання підсекції «Риторика» пройшло цікаво і конструктивно. Присутні дізнались багато нового, збагатились позитивними емоціями, важливим досвідом публічного виступу та участі в дискусії.
Сподіваємось, що так відбуватиметься і надалі.
Тетяна Білоусова,
кандидат філологічних наук,
доцент, керівник клубу